Святкування Трійці в селах Новгород-Сіверської громади
До проєкту «Народні традиції на Зелені свята» долучилася Новгород-Сіверська громада. До вашої уваги – розповідь про святкування Трійці в селі Кудлаївка та сценарій святкування Трійці в селі Блистова.
Зелені свята по-кудлаївськи
Чому зелені? Бо прикрашали житло зеленню!
У суботу після обіду люди йдуть до річки чи на луг, де росте явір (а у нас він називається яруй), наривають його й несуть додому. А ще очищали аїр від верхніх листочків, а серединку біленьку з’їдали (кажуть, допомагає при болях у шлунку). По дорозі вітали зустрічних людей зі святом, дарували яруй.
Рвали гілочки липи, клена, дуба, каштана, осики. Прикрашали в хаті: ставили зелене гілля за портрети та образи, а на вікна ставили яруй і розкладали гілочки м’яти. Решту ярую розкидували по підлозі й закликали до врожаю. Лежати він має три дні.
Гілочками осики прикрашали ворота в сараї, щоб відьма не пройшла у двір і не наробила лиха скотині.
Господині пекли пироги та пригощали рідних і знайомих.
Зелені свята не обходилися без пісень, які тісно пов’язані з ушануванням води, її очисної життєдайної сили.
Звеселіло подвір’я –
Прийшло зелене вір’я.
Пішли дівчата по зілля –
Завтра свята неділя.
Ярую в річці нарвемо,
Хату свою приберемо.
Зеленим гіллям і м’ятою,
Щоб доля була багатою.
Увечері, коли молодь сходилася на гуляння, часто робили гойдалки (а у нас – «гурелі»). На великих гілках дерев вішали мотузки, на них клали дощечки й гурелялись.
А ще старі люди казали, щоб у ці дні не ходили купатися, бо русалки залоскочуть і заберуть до себе, тому що «Русалчин день» і вони нібито виходять із води.
Принесення зеленої гілки та ярую до хати вважається важливим ритуалом і в наші дні, бо пов’язане із закликанням урожаю та багатства, що вноситься в господу разом зі священною гілкою-зеленню.
На Зелені свята молодь села Блистова збиралася на вигоні. Співали, танцювали. Вибирали високу гарну дівчину, вбирали її зеленню і водили хороводи. Запрошували хлопців, переспівувалися, жартували. Прибирали «Куста», закопували кашу.
Дівчата починають водити хоровод навкруг «Віхи» (прикрашеного дерева), тримаючи в одній руці стрічку, а у другій – квіти. Співають.
Вишні-черешні розвиваються,
Синє озеро розливається,
Через тин вишня похилилася,
Кума з кумом посварилася.
Синє озеро розливається,
Кума з кумом вже не знається.
Тобі яблучко, мені грушечка,
Не сварімося, кума-душечка
(Дівчина 1) – Дівчата, годі співати. Ви чули? Наші хлопці пішли на другу вулицю.
(Дівчина 2) – Куди?
(Дівчина 1) – На Глинище, їх тамтешні дівчата приворожили!
(Дівчина 3) – То нумо хлопців назад відворожимо! Я знаю як, моя бабуся мені розповіла, тільки треба каша
(Дівчина 4) – А я як знала, уже зварила.
(Біжить і приносить кашу).
(Дівчина 3) – Кашу треба закопати!
(Дівчина 2) – То де ж будемо закопувати? Треба вибрати місце.
(Дівчина 3) – Три кроки вправо, три кроки вперед, три кроки вліво, тут і копай під тиночком!
(Дівчина бере кашу і говорить: «Каша, каша, в тобі сила наша!» Усі гуртом копають яму та співають).
А на тім куточку дівки-чарівниці
Закопали горщик каші
Посеред вулиці.
Закопали горщик каші
Ще й кілком прибили,
Щоб на нашу вулицю
Парубки ходили.
(Беруться за руки, водять хоровод кругом закопаної каші).
Закопали горщик каші
Ще й ракові клешні,
Щоб ходили парубки
Далекі й тутешні.
Горщик каші,
Горщик каші,
Горщик смородини,
Закопали горщик каші,
Щоб хлопці любили.
(Дівчина 1) – Дівчата, ви чуєте? До нас дівчата йдуть з іншого кутка з піснями!
(Підходять гості, ведуть убрану в зелень дівчину з вінком на голові і співають).
У Зелену неділю, як годиться,
Посію жито – хай вродиться.
Посію жито й ярую пшеницю,
Зроби, земле, взимку пашницю.
(Дівчина 5) – Добридень, дівчата, з Зеленими святами вас вітаємо! А нумо кривого танцю вести?
(Дівчина 3) – А нумо!
(Співають і ведуть кривого танцю).
Ми кривого танцю йдем,
Танцю йдем,
Кінця-ладу не знайдем,
Не знайдем.
Ні кінця, ні ладу,
Не зна, котра ззаду.
Треба його та й виводити,
Кінця-ладу не знаходити.
Треба його вести та й вести,
Як віночок плести
Та й плести.
Ой віночку, ти мій віночку,
Ти хрещатенький барвіночку,
Що я тебе вчора
Сплела ізвечора.
(Дівчина 2) – Дивіться, наші ворожіння допомогли! Хлопці йдуть!
(Хлопці підходять до дівчат).
(Хлопець 1) – А нумо разом грати, Зелені свята справляти!
-(Дівчина 3) – А нумо!
-(Хлопець 2) – А нумо грати в «Баби-Куци»?
(Усі разом) – Нумо!
(Усі стають у коло, і одна з дівчат починає лічити).
Котилася торба
З високого горба.
В ній хліб, сіль, паляниця.
Зараз ти будеш жмуриться.
(Тому, кому випало жмуритися, зав’язують очі хусткою і починають його крутити).
(Усі разом) – Панас! Панас! На чому стоїш?
(Хлопець 4) – На камені!
(Усі разом) – Що продаєш?
(Хлопець 4) – Квас!
(Усі разом) – Лови мишей, а не нас!
(Хлопець починає напомацки ловити молодь, усі тікають, галасують, доки він не впіймає когось. І все починається спочатку).
Коли награлися, дівчина у святковому вбранні виходить, виносить у хустці землю й говорить:
(Дівчина 1) – От і настало Велике свято рідної природи. Дозвольте землю благословить! Щедрості замовити!
(Дівчата виносять рушник, стелять і висипають на нього землю).
(Дівчина 2) – Орел поле ізорав!
(Усі разом) – Ізорав!
(Дівчина 2) – І ячменю посіяв!
(Усі разом) – Посіяв!
(Дівчина 2) – Роди, земле, той ячмінь! Дівчатам на коровай!
(Усі разом) – На коровай!
(Дівчина 2) – Старим людям на пиво!
(Усі разом) – На пиво!
(Дівчина 2) – А молодим на диво!
(Усі разом) – На диво!
Виходить хлопець і промовляє:
– Земле-матінко, ми прийшли до тебе просити щастя й долі! Щоб ти кормила і поїла нас іще багато років! А ми будемо ряст топтати й тебе не забувати!
(Усі разом).
Топчем, топчем ряст, ряст,
Хай здоров’я дасть, дасть.
Будем ще топтати,
Щоб здоров’я мати.
(Хлопець 3) – Дай Боже здоров’я мати, щоб Зелені свята святкувати!
(Дівчина 1) – Ой, дівчата, ми свою справу зробили, пора й по домівках! Гайда!
(Усі розходяться, співаючи).
Джерело: tinyurl.com/nhdu49dv
“Місцеві медіа”